3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЭКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра экономічної теорії

Реферат

На тему: «Банки та банківські системи»

Перевірила: Виконала:

Немашкало К. Р. студентка факультету ЕіП

2 курсу 5 групи спец. 107

Рамазанова А. Р.

Харків 2006Зміст

1.СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ І ЗНАЧЕННЯ БАНКІВ ПРИ ЇХНЬОМУ РІШЕННІ..............................................................................................3

2.БАНКІВСЬКА СИСТЕМА..................................................................................6

3.НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ.................................................................7

4.РОЛЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В КРЕДИТНІЙ СИСТЕМІ........................11

ЛІТЕРАТУРА .........................................................................................................121.СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ І ЗНАЧЕННЯ БАНКІВ ПРИ ЇХНЬОМУ РІШЕННІ.

Розвиток так званого, внутрішнього бартеру, все більш активне проникнення в оборот іноземної валюти, широке розповсюдження всіляких платіжних сурогатів призвели до разбалансувань грошової системи.

Відбувається різке збільшення прибутків населення, не підкріплене відповідним підвищенням обсягів виробництва товарів і платних послуг. Тут відбивається вплив як субєктивних, так і обєктивних чинників - передусім реалізація соціальної програми. Серйозний вплив є і від становлення ринкових відношень, що для нашої економіки, основаної на тоталітарних принципах, виявилося, в відомому ступені неприйнятним. Не спрацьовують економічні міри, що обмежують надмірне наповнення каналів звернення наявними грошами.

З створенням сотень комерційних і кооперативних банків, більшість з яких стали здійснювати касове обслуговування клієнтури, стан загострився. В касах комерційних банків стали осідати випущені в обіг гроші. От як склалася дана ситуація в 1991 році. За I півріччя залишки грошей у населення у порівнянні з тим же періодом 1990 року збільшилися в 1.6 раз, тоді як розмір оборотної каси комерційних банків у порівнянні з початком року зріс в 14 раз. Подібне заморажування банками грошових засобів, вилучення їх з господарського обороту свідчать про недосконалість діючого банківського механізму, що приводиться до скорочення прибуткової бази підприємств і самих банків.

Ось чому необхідні невідкладні міри, направлені на забезпечення стабілізації банківського діла. Перші кроки вже зроблені. Створена дворівнева банківська система - Національний Банк України (НБУ) в єдиному комплексі з широкою мережею комерційних і кооперативних банків, а також спеціальних кредитних установ.

В період становлення ринкових інфраструктур пріоритетний розвиток отримали комерційні банки.

І це природно, оскільки такі формування ринкового типу, як акціонерні товариства, асоціації, концерни можуть нормально функціонувати, тільки спираючись на розвернуту мережу нових кредитних інститутів.

Комерційні Банки вже налагодили достатньо розвинені стабільні партнерські відношення з державними, кооперативними і суспільними організаціями. В той же час доки не склалися належні контакти з орендарями, фермерами, громадянами, зайнятими індивідуальною трудовою діяльністю.

Саме в цій сфері повинно належати пріоритетне право малим банкам, яких серед комерційних зараз більшість.

Які переваги банківського механізму? В області кредитування практично не існує обмежень в використанні позичкових засобів. Це - надання позичок на інноваційні заходи, створення виробничого потенціалу, тобто спорудження і реконструкція підприємств, цехів, впровадження передових техніки і технологій, організація випуску всіляких товарів і виробів. З допомогою банківського кредиту можуть бути успішно проведені приватизація і роздержавлення власності, операції з цінними паперами.

Комерційні Банки мають право фінансувати витрати, повязані з інвестуванням, купувати і продавати іноземну валюту, видавати гарантії, виявляти консультативні, експертні послуги, займатися лізинговими і факторинговими операціями. Міжнародні валютні операції, конвертація валютних ресурсів, касове обслуговування і ощадне діло - також функція комерційних банків.

Акумуляція банками вільних грошових засобів і вкладення їх в діло в самих різноманітних формах звичайно приносить високі прибутки не тільки самим банкам, але і їхнім клієнтам.

Фундаторами(засновниками) комерційних банків можуть бути як юридичні особи, так і громадяни. Не виключене притягнення в склад фундаторів і іноземних партнерів. Банкам надане право відкривати філії як всередині країни, так і за рубежем. Всі це має надійну правову основу. В банківській сфері вперше знайшли конкретний прояв признаки демонополізації, ділової конкуренції. Безумовно, розвиток ринкових відношень буде стимулювати подальше вдосконалення банківської системи, зростання її ролі в зміцненні економічних звязків.

2.БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Банком є установа, створена для притягнення грошових засобів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, платності і терміновості.

Банки приймають і розміщують грошові вклади, привертають і надають кредити, здійснюють розрахунки по дорученню клієнтів і банків-кореспондентів і їхнє касове обслуговування, вчиняють інші, не суперечні законодавству і передбачені їхніми статутами операції, починаючи від ведення рахівниці і кінчаючи наданням консультаційних послуг. Ці операції можуть проводитися як в карбованцях, так і в іноземній валюті. В той же час необхідно мати на увазі, що закон забороняє банкам здійснювати діяльність в сфері матеріального виробництва, торгівлі матеріальними цінностями, всіх виглядів страхування.

Як і в інших країнах, банки на Україні не відповідають по зобовязанням держави, а держава по зобовязанням банків, окрім випадків, передбачених законодавством, або коли банки і держава приймають на себе таку відповідальність.

Банківська система складається з двох блоків. Перший - НБУ. Другий блок - комерційні банки.

3. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Національний Банк України є центральним банком країни.

Він підзвітному Верховній Раді і незалежний від виконавчих і розпорядчих органів державної влади.

Основні задачі НБУ:

Забезпечення тривалості грошової одиниці;

Проведення грошового звернення, розрахунків і валютних відношень;

Захист інтересів кредиторів і вкладників на основі визначення правив регулювання діяльності комерційних банків і контролю за їхнім дотриманням;

Сприяння розвитку економіки, створенню єдиного ринку України і його інтеграції в світову економіку.

В рамках резервної системи він виконує:

Емісійні;

Кредитні;

Розрахункові;

Управлінські функції.

На НБУ покладене регулювання діяльності комерційних банків за метою створення загальних умов для функціонування комерційних банків і впровадження принципів сумлінної банківської конкуренції. При Цьому в поточну діяльність комерційних банків НБУ не втручається. Його регулюючі і контрольні функції направлені на підтримання стабільності грошово-кредитної системи, захист інтересів банківських кредиторів і вкладників. Він видають в порядку, передбаченому Законом про банки, ліцензії на скоєння банківських операцій, в тому числі в іноземній валюті.

За метою забезпечення фінансової надійності банку і захисту інтересів його клієнтів, НБУ визначає порядок формування з прибутку комерційних банків страхових і резервних фондів, призначених для покриття можливих збитків, встановлює для цих банків наступні економічні нормативи:

Мінімальний розмір статутного капіталу;

Граничне співвідношення між розміром власних засобів банка і сумою його активів;

Показники ліквідності балансу;

Розмір обовязкових резервів, що містяться в НБУ;

Максимальний ризик на одного позичальника;

Максимальні розміри валютного, процентного і курсового ризиків.

За метою забезпечення економічної тривалості функціонування банківської системи НБУ встановив також наступні економічні нормативи діяльності комерційних банків:

Нормативи достатності капіталу комерційного банку;

Нормативи ліквідності балансу комерційного банку;

Мінімальний розмір обовязкових резервів, що депонуються в НБУ;

Максимальний розмір ризику на одного позичальника.

При цьому Нацбанк застосовує нормативи як директивного характеру, обовязкові для виконання всіма комерційними банками, так і оціночні, що використаються для аналізу їхньої діяльності і фінансового стану.

Достатність капіталу комерційного банку визначається мінімально допустимим розміром статутного капіталу банка і граничним співвідношенням всього його капіталу і суми активів з урахуванням оцінки ризику.

Банки зобовязані підтримувати постійну відповідність між обсягами притягнення і розміщення ресурсів з урахуванням термінів кредитних операцій.

При недодержанні комерційним банком встановлених економічних нормативів і вимог ліквідності балансу НБУ має право:

Збільшити розмір коштів банка, що депонуються в НБУ;

Ставити питання перед фундаторами банка про проведення заходів по оздоровленню фінансового стану банка і в необхідних випадках його реорганізації або ліквідації.

Встановлені НБУ привила регулювання діяльності комерційних і кооперативних банків включають порядок формування комерційними банками фонду регулювання кредитних ресурсів банківської системи України. В цілях подальшого розвитку економічних засобів управління кредитною системою, підвищення ефективності використання кредитних ресурсів, концентрації їх на рішенні пріоритетних загальнодержавних програм і задач НБУ утворить цей фонд за рахунок частини привернутих банками ресурсів і депозитів.

Депонування засобів може бути здійснене частково або повністю в формі вкладень в облігації Державної внутрішньої позики України.

Розмір засобів, що підлягають депонуванню, банк розраховує, виходячи з залишків використаних коштів на 1 число кожного місяця.

НБУ може надавати короткострокові кредити комерційним і кооперативним банкам за рахунок наявних в його розпорядженні кредитних ресурсів в межах встановленого ліміту кредитування. Рішення питання про надання кредиту приймається на основі аналізу фінансового стану комерційного банку, перспектив погашення кредиту, з урахуванням фактичного формування власних ресурсів і притягнення банком засобів на розрахункові, поточні, депозитні і інші рахунки підприємств, організацій і кооперативів та розміщення ресурсів.

Кредитування здійснюється на основі договорів, в яких передбачаються взаємні зобовязання і економічна відповідальність сторін, термін і розміри позички, зобовязання НБУ по вчасному наданню кредиту, порядок його видачі і погашення, процентна ставка, умови її зміни, зобовязання комерційного банку по заставі і вчасному поверненню кредиту, зміст інформації, що представляється НБУ для перевірки забезпечення кредиту. В такому договорі можуть міститися і інші умови по угоді сторін.

В якості забезпечення кредитів можуть прийматися гарантії одержувачів, що розташуються відповідними грошовими і матеріальними ресурсами, вільними від застави. Процентні ставки по кредитам, що надаються комерційним, кооперативним банкам Національним Банком України, встановлюються Правлінням НБУ.

4. РОЛЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В КРЕДИТНІЙ СИСТЕМІ

Банківська система сьогодні - одна з найважливіших і невідємних структур ринкової економіки. Розвиток банків і товарного виробництва і звернення історичні ішло паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва.

Комерційні Банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств, що отримали назва фінансових посередників. Вони привертають капітали, заощадження населення та другі грошові засоби, що вивільнюються в процесі господарської діяльності, і надають їм в тимчасове користування іншим економічним агентам, що потребують додаткового капіталу. Банки створюють на нові вимоги і зобовязання, що стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клієнтів, комерційний банк створює нове зобовязання - депозит, а видаючи позичку - нова вимога до позичальника.

Масштаби фінансового посередництва в сучасній економіці поистине величезні. Подання про це дасть статистика грошових потоків. В цій системі врахування господарство поділене на ряд секторів: домашні господарства, ділові підприємства, державні учереждения, фінансові інститути, закордонний сектор.

В країнах з розвиненою економікою сектор домашніх господарств є, як правило постачальником капіталу для інших секторів. Сектор ділових фірм в умовах нормальної економічної конюнктури зазнає дефіциту грошових засобів. Державний сектор звичайно дефіцитний, тому держава виступає позичальником на ринку судних капіталів. Закордонний сектор може мати як дефіцит, так і избыток засобів в залежності від стану платіжного балансу країни по поточним операціям і сальдо межстранового рухи капіталу.

• ЛІТЕРАТУРА
• Общая теория денег и кредита: Учебник / Под ред. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.
• Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов/ Л.А. Дробозина, Л.П. Окунева, Л.Д. Андросова и др.; Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.
• 3. Мороз А.Н. "Основы банковского дела". Киев 1994 г.